Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

41 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» швидко розійшлася серед робітників. Через тиждень керівне ядро організації, до якого серед інших увійшов Іван Ярошенко, прийняло рішення через брак потрібної кількості літератури самим писати прокламації і статті та поширювати їх серед робітників. Писали вручну, тому потрібні були писаки з розбірливим почерком. І тут виявилося, що Ісак Мусін має каліграфічний почерк, тому він допомагав Львову писати прокламації. Це їх дуже зблизило. А потім Іван залучив до роботи в організації й інших молодих земляків. Вони розповсюджували прокламації в цехах. Лишився осторонь цієї справи лише Михайло. З ним була інша історія, він став «артистом». То вже його так жартома звали хлопці. А сталося це випадково. У Миколаєві готувалася прем’єра опери «Катерина», що написана за поемою Тараса Шевченка місцевим автором Миколою Аркасом, морським офіцером, сином колишнього губернатора міста Миколаєва, командира Чорноморського флоту. По всіх підприємствах Аркас шукав співаків з відповідними голосами. Тож, почувши про це, Михайло прийшов до Будинку зимового офіцерського зібрання. І на першій репетиції його прийняли до колективу співаків. Львов почув про прем’єру опери від Івана. Розуміючи важливість подібного заходу в місті, він вирішив використати цю подію для широкого знайомства жителів міста зі своєю організацією. Його ідея полягала в тому, щоб під час вистави розповсюдити в залі свої прокламації. То могло б стати резонансною подією не лише в Миколаєві. Про його організацію довідалися б і в Петербурзі. А те, що його відразу б арештували, Львова не лякало, він мріяв про таку славу. Із цією метою він попросив Михайла познайомити його з Миколою Аркасом. Не знаючи Львова і про ціль їхньої зустрічі, Аркас погодився з ним зустрітися. Але, побачивши нервового молодого чоловіка, який чи то від хвилювання, чи в силу свого характеру, одразу почав говорити йому про конспірацію. Він увесь час по-дурному