Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

43 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» революціонера. – От Ви який, пане Аркасе! Не розумію, чому Ви не цікавитесь марксизмом! Ви вже одним цим вчинком показали, що не сприймаєте царської диктатури! – Я Вам відповім. Так, я бачу багато недоліків у абсолютистській монархії Росії. Мені більше імпонує Британська конституційна монархія. Але я вважаю, що перехід до такої влади, як на мене, більш прийнятний еволюційним, а не революційним шляхом. – І що може дати народу, робітникам, селянам і Вам особисто цей половинчастий захід? Скільки вони будуть чекати нової влади? П’ятдесят, сто років? Невже у Британії робітники живуть краще, ніж у Росії, і погоджуються терпіти таке життя? – Повірте на слово, краще. І я Вам скажу, вони не терплять, а борються за свої права. Але справа навіть не в цьому. Для нас Британська імперія не є прикладом, це практично монодержава з одним народом, а її колонії знаходяться далеко від метрополії. Я би хотів мати такий державний устрій, як в Австро-Угорській імперії. І скажу чому. Вона більше подібна до Російської. У складі імперії є автономне утворення Галіція, воно переважно складається з українців. Там вони мають однакові права з іншими національними меншинами, а з титульною нацією в більшості питань, чого не скажеш про Російську імперію. Але для мене, українця, навіть не це головне. От у Херсонській губернії є німецькі та єврейські колонії. Вони мають школи з викладанням рідною мовою в початкових класах. А українську мову з легкої руки колишнього міністра освіти Валуєва, не на ніч пом’янутого, у Російській імперії названо «малоросійським нарєчієм» і заборонено до вивчення та вживання. Маємо в імперії близько двадцяти мільйонів українців, які не можуть і мріяти про свою автономію, у нас відсутні свої школи, і фактично заборонено рідну мову.