Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

445 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» старшину відправила до Сибіру «в подяку» за спільну перемогу над Туреччиною. До Махна дісталися ледь два десятка осіб, що лишилися від героїчного корпусу Української повстанської армії. Сказати, що для Нестора Махно то була трагедія, – нічого не сказати. Він втратив не лише кращі свої військові частини, а й віру у здійснення мрії, якою жив від часу, коли пішов у революцію. – Куди ти тепер Ісаку, до Троцького? Якщо не хочеш, можеш не відповідати. – Чому, відповім. Я так чи інакше повинен був би повернутися до Троцького, і у разі як поразки, так і перемоги. Я маю подвійне підпорядкування йому: і військове, і партійне. – То передай йому, що вони починають будувати страшну країну, на підлості і ріках людської крові. Вони йдуть на порушення навіть Марксового вчення. Повернути історію назад не можливо. А диктатура більшовицької партії – це рабовласницький лад. Ленін ліквідував усі марксистські партії у Росії, а побудував диктатуру однієї партії. Скоріш за все, під час війни то навіть на користь справі, а мирне життя без демократії не є можливим. Людина може бути рабом рік-два. Хтось може десять, але все одно раб повстане, рано чи пізно. І буде знову війна. Тим більше, якщо то стосується України. – Несторе, ти мене не дослухав. Я не збираюся повертатися до Троцького. Хай думає, що я загинув разом із Семеном Каретником. Спочатку Муравйов, тепер Фрунзе. Мені досить віроломних підлих зрад. Я не сприймаю жодної мотивації до зради, і особливо підлої! Я не жалкую, що стільки років віддав справі марксизму, тому що я вірив у святі слова про справедливість. Але коли святі слова народжують підлі дії, які направляються на порушення справедливості, я не волію брати в цьому участь! Ти спитаєш, чому тоді я не веду бій з несправедливістю? Я просто не бачу того, хто сьогодні є втіленням справедливості. Я бачу, що вищі закони порушують