Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

*** Ще до приїзду Симона Петлюри у Варшаву, дипломатичною місією УНР у Варшаві на чолі з Лівицьким за погодженням з Петлюрою, була підписана декларація щодо західних кордонів країни з польським урядом. Вважаючи це помилкою, делегація ЗУНР на чолі зі Степаном Витвицьким, оголосила посольству Української Народної Республіки у Варшаві про розрив Акту Злуки в односторонньому порядку. П’ятого грудня Головний отаман Петлюра віддав наказ про перехід армії у Зимовий похід, і виїхав до Варшави для організації воєнно-політичного союзу із Польщею проти більшовицької Росії. За його ініціативою український і польський уряди підписали у квітні 1920 року Варшавський договір, який однак не був ратифікований ані Українською, ані Польською республіками. За Варшавським договором, в обмін на визнання незалежності УНР і військову допомогу, Симон Петлюра погоджувався визнати українсько-польський кордон по річці Збруч і далі по Прип’яті до її гирла. За договором польський уряд Юзефа Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 року, та визнав Українську Народну Республіку. Після підписання Варшавського договору почався польсько-український наступ на більшовиків. Польська армія і дві українські дивізії, а також українська армія, шо воювала в запіллі більшовиків під проводом Омеляновича-Павленка на Єлисаветщині, та за Дніпром на Золотонощині, і тепер повернулася із Зимового походу, почали наступ проти більшовиків. Уже сьомого травня двадцятого року, дивізія Безручка разом з польськими частинами увійшла до Києва. Однак, ці початкові успіхи були перекреслені контрнаступом більшовицької кінної армії Семена Будьонного, який за червень- серпень здобув територію біля річки Збруч, і згодом зайняв