Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

471 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» велику частину Галичини і Волині та через Замостя прямував на Варшаву. Після розгрому більшовиків під Варшавою почався черговий наступ польсько-українських армій, які відтіснили більшовицькі загони. Вони дійшли на Поділлі до лінії Яруга – Шаргород-Бар-Літин. Ці операції були припинені 18 жовтня 1920 року, коли польський уряд підписав запропоноване російською стороною перемир’я. Тоді Армія УНР у кількості двадцяти тисяч бійців, сама продовжувала боротьбу проти більшовицьких військ до 21 листопада 1920 року. Під тиском переважаючих сил Червоної армії, Армія УНР мусила перейти Збруч на територію польської держави, де була інтернована. Таким чином відбулося те, що передбачав Євген Коновалець, жодна з європейських країн не поставила питання про справедливе вирішення українського питання. Знову розшматували тридцятимільйонний народ, поділивши його між декількома європейськими країнами і найбільшу частину лишили за більшовицькою Росією. Останній збройний виступ добровольців з-поміж інтернованих у Польщі вояків УНР проти більшовиків, під командуванням генерала Юрія Тютюнника, відбувся у листопаді 1921 року. Завданням цього другого зимового походу був рейд у тил більшовиків з метою скоординувати партизанські загони, дії яких мали викликати повалення більшовицького режиму на Україні. Організовані дві групи: подільська – кількістю чотириста і волинська – вісімсот бійців, перейшли радянський кордон і проводили бойові операції на Правобережжі. Подільська група пройшла з успішними боями Поділля і дійшла до села Вахнівки на Київщині, звідки повернула через Волинь до польського кордону. Волинська група захопила Коростень і дійшла до Леонівки на Київщині, але, не з’єднавшись з подільською групою, також подалася на Захід. Тут оточена кіннотою Котовського, волинська група була