Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Та довга ніч, безмісячна… 56 Національна революція миски було декілька шматочків буряка й капусти. На прогулянку не виводили, на допити теж. Та чи й були вони потрібні? Крім прокламацій та таємних зібрань, учасникам «революційної» організації не було чого інкримінувати. Тому, протримавши три тижні, більшість учасників організації звільнили, поставивши їх під постійний нагляд. А чотирьох керівників організації, а з ними Ісака Мусіна, який писав прокламації, перевели до херсонської в’язниці, а пізніше – до одеської. Керівники «Південноросійського союзу» отримали ухвалу суду лише через два роки. Згідно з її рішенням вони підлягали засланню у Східний Сибір на чотири роки. Ісак Мусін замість заслання був відправлений за місцем проживання батьків, без права перебування у великих містах. А в цей час опера «Катерина» Миколи Аркаса зажила своїм життям. Вона вже йшла два роки і мала великий успіх, але так і лишилася єдиним його здобутком композиторської діяльності. Крововилив у мозок, і параліч правої руки не дали змоги сідати надалі за фортепіано. Проте Микола Миколайович не збирався сидіти наодинці з хворобою, і чекати свого кінця. Він знайшов нове застосування своїй енергії, і бажанню прислужитися власному народу. На початку нового двадцятого століття, Микола Аркас направив свою наснагу на вивчення історії України. Він заводив знайомство з видавництвами та бібліотеками, де вишукував необхідні матеріали. І компетентних людей, які були в цьому фахівцями. Таким чином і відбулося його заочне знайомство з Михайлом Грушевським. Він з головою поринув у вивчення праць історика й загорівся бажанням допомогти йому у видавництві п’ятитомної праці «Історія України-Руси». І така можливість трапилася. Микола Миколайович відправив Грушевському до Львова, на видання його праці, п’ятсот карбованців з Михайлом Ярошенком. Одночасно попросив допомогти Михайлу влаштуватися до Львівської опери.