Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Від автора 8 й Великого, замість Гетьманського уряду було створено Малоросійську колегію, яка складалася з шести московських генералів, під керівництвом бригадного генерала Степана Вельямінова. Вона перебрала на себе всі повноваження Гетьманського уряду, діючи на підставі положень, розроблених особисто імператором, а також положень Генерального регламенту та Регламенту Адміралтейської колегії. Гетьманщина де-факто і де-юре переставала існувати. Тож на язику свербить дурне питання: як можна зрозуміти дію Петра І, союзника і «брата» нашого православного? Якщо Мазепа зрадник, і підданий анафемі, чому і за що «незрадливий» Петро І, знищив державу, керівник якої, гетьман Скоропадський, разом з народом руським і військом козацьким, віддано виконував союзницькі угоди протягом двадцяти років? Після такої «імператорської шани» гетьман Скоропадський прожив лише рік і помер у червні 1722 року. Не набагато пережив його тріумфатор, імператор Російської імперії. Проте встиг поставити останню крапку в історії Гетьманської держави. Коли вища козацька рада передала управління Гетьманатом чернігівському полковнику Павлу Полуботку і звернулася до імператора та сенату за дозволом на обрання його гетьманом, санкцій на це вона не отримала. А навесні 1723 року Павла Полуботка та старшин, що його підтримували, Петро І викликав до Петербурга. Тут, за його наказом, їх було кинуто до Петропавлівської фортеці і розпочато над ними слідство. Добре зрозуміло, чим би для Полуботка і його старшини закінчилося слідство, але в січні 1825 року Петро І помер. Бог не дав йому довго тішитися титулом і регаліями імператора. А вже навесні Катерина І випустила гетьмана Полуботка з козацькою старшиною з Петропавлівської фортеці. Це сталося лише тому, що знову постала загроза війни з Туреччиною. Але вони не мали права повертатися додому, тим більше стати до керівництва