Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

9 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Гетьманщиною. Катерина залишила їх у Петербурзі під домашнім арештом. Лише після смерті Катерини І, московський уряд призначив гетьманом України Данила Апостола, який мав повагу як серед козацької старшини, так і поміж народу. На коронацію імператора Петра ІІ гетьман привіз «статейні пункти», які, на його думку, мали врегулювати відносини Гетьманщини з Російською імперією. Імператор підписав їх у 1728 році під назвою «Рішительні статті». Зрозуміло, що вони не нагадували навіть Коломацькі статті, не кажучи вже про Переяславські Універсали. У кінці 1734 року, після особливого загострення відносин Російської імперії з Туреччиною, російська військова адміністрація уклала угоду з Запорозьким військом, яке знову стало володіти своїми споконвічними землями. Вони тепер отримали офіційну назву «Вольності війська Запорозького». Землі війська Запорозького були поділені на вісім адміністративних округів – «паланок». Усі ці реорганізації були зроблені з однією метою – використати Запорозьке військо і його землі для підготовки і проведення війни з Туреччиною. Але потуги московського фельдмаршала Мініха у військових змаганнях жодних результатів, крім величезних матеріальних і людських втрат, не дали. Гетьманування Кирила Розумовського при імператриці Єлизаветі, донці Петра І, – то ще одна трагічна сторінка взаємовідносин між Російською імперією та Гетьманщиною, тому планується до розгляду більш детально в окремих романах. А чому трагічного? Тому що знову, після неоціненного вкладу козаків у розширення Російської імперії шляхом завоювань, гетьманування Кирила Розумовського закінчилося зреченням гетьманського уряду, до якого його змусила Катерина ІІ. Таким чином, у 1764 році Гетьманщину рішенням імператриці було остаточно скасовано.