Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

91 На зламі імперій «Не віддаймо Україну нікому!» Блюменфельд. У будинку знайшлася кімната для Троцького. Крім особистих кімнат кожного мешканця, була і загальна кімната, де всі разом пили каву, вели постійні бесіди. Тут царював повний безлад і раскардаш, які були з вини Засуліч і Мартова. Уперше побувавши тут, Плеханов назвав цю кімнату вертепом. Ленін швидко зрозумів, що не помилився у новому партійному товаришеві, той з належною снагою розпочав свою діяльність. Особливо Леніну імпонувало його вміння відстоювати свою думку та маніакальна тяга до знань. А молодий партієць соромився свого невігластва у марксизмі, тому і намагався надолужити прогалини у своїх знаннях. Це дало підставу Леніну, без застережень на досить коротке знайомство, долучити Троцького до співробітництва у «Іскрі». Однак не лише тому, що Троцький швидкими темпами ставав одним із кращих журналістів. Його вміння аналізувати події та робити правильні висновки з розвитку суспільства Росії стало головною підставою для цього. У Троцькому він побачив помічника і спільника на майбутньому з’їзді партії, з яким він буде мати тверду більшість і очолить партію. Але ці свої сподівання він старанно приховував від Плеханова та інших керівників партії. Однак на пропозицію про кооптацію Троцького до редакції газети «Іскра» завжди м’який Плеханов категорично заперечив, зрозумівши задуми Леніна. Редколегія так і залишилася до другого з’їзду партії у складі шести осіб. Ленін з Мартовим і Потресовим мали категоричних противників в особах Плеханова, Аксельрода та Засулич щодо головних питань діяльності партії. На з’їзді були представлені практично всі марксистські течії і гуртки, які на той час були створені в Росії. Серед присутніх був також Ізраїль Лазаревич Гельфанд, який на той час звався Олександром Парвусом. Він виїхав з Росії у 1886 році