Рогожа, В. На зламі імперій : роман у трьох книгах. Кн. 1 : «Не віддаймо Україну нікому!» / В. Рогожа. – Київ : Саміт-книга, 2019. – 476 с.

Та довга ніч, безмісячна… 92 Національна революція до Базеля. Потім переїхав до Цюріха. Там пристав до членів марксистської групи «Звільнення праці». Познайомився з Плехановим й іншими соціалістами-революціонерами. Тривалий час він багато в чому підтримував Леніна та сприяв організації газети «Іскра» і журналу «Зоря». Але то була його добра воля. І не він Леніну, а, навпаки, Ленін йому, мав бути зобов’язаний за підтримку. Але цього разу Олександр Парвус теж став на бік Плеханова. При цьому голосуванні Парвуса вразив той факт, що і Троцький так вчинив. Тож Парвус захотів з ним познайомитися, щоб зрозуміти що рухає ним: зарозумілість чи ідейність. На другий день після з’їзду вони випадково зустрілися, і Парвус звернувся до Троцького. – Молодой человек. Надо признаться, Вы меня очень удивили. – Если бы Вы еще мне сказали, в чем собственно состоит Ваше удивление, я был бы Вам весьма признателен! Троцький відповів достатньо незалежно і навіть різко, якщо сказати, що Парвус був одного віку з Леніним і теж належав до партійців першої хвилі. Троцький узагалі за час перебування за кордоном досить рано продемонстрував свою незалежність у висловах і переконаннях, що заважало йому мати постійних союзників. Увесь дев’ятсот четвертий рік для нього минув у політичних та організаційних сварках. А вже восени, доки ще не збігло й року після другого з’їзду партії, він посварився з Мартовим і Даном, лідерами меншовиків, яких підтримав, зрадивши Леніна. Саме про це Парвус мав бажання поговорити з Троцьким. – Вас в Лондон пригласил Ленин, Вы приехали на его деньги и вот теперь фактически его предали. Вам не кажется это это странным, по крайней мере. Мне, так да, если не сказать резче. – Нет, мне так не кажется. Я приехал в Лондон служить