Руссова, В. М. Українсько-грецькі студії Аркасів [Електронний ресурс] / В. М. Руссова // Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht = Діалог мов – діалог культур. Україна і світ : VII Міжнар. наук. Інтернет-конф. з україністики. – München, 2016. – С. 472–478. // Open Access LMU. – Режим доступу: https://epub.ub.uni-muenchen.de/41248/1/slawistik_virtuelle-konferenz_2016_WEB.pdf, вільний (дата звернення: 31.01.2022). – Назва з екрана.

478 як і твір М. Аркаса (внука - сина) “Історія Північного Причорномор’я”. Як історики й літератори вони зробили значний внесок у популяризацію давньоукраїнських і давньогрецьких творів, знаходячи в них спільні мотиви, апелюючи до загальнолюдських цінностей обох народів. Для вчених особливо важливим був загальноєвропейський контекст української історії, в інтерпретації якого М. Аркас Молодший дослухався до М. Аркаса Старшого. Аркас, М. (1969). Історія Північного Причорномор’я. Гомін України. Торонто. Аркас , М. (1990). Історія України - Русі . Вища школа. Київ. Аркас, М. (1993). З родинної хроніки. Поезії. Дума про похід на половців Новгород - Сіверського князя Ігоря Святославовича у 1185 р. Миколаїв. Береза , І. (1993). Щирий син рідної України . Слово і час. № 5. С. 8 – 12. Березовська , Т. (2003). Рід Аркасів: просопографічний портрет на історичному тлі доби: автореф. дис. … канд. іст. н. Одеса. Бойченко , В. (2005). З історії словесності Південного Прибужжя . “ТОВ ВіД”. Миколаїв. Жатько , В. (2000). Благословене святим Миколаєм. Департамент. Київ. Микитенко , Ю. (1993). Від “Слова” до “Іліади”: Петро Ніщинський перекладач. Дія Лтд. Київ. Шкварець , В. (2002). Микола Миколайович Аркас . Тетра. Миколаїв – Одеса. “ГОЛЛІВУД НА БЕРЕЗІ ЧОРНОГО МОРЯ” В ЖИТТІ І ТВОРЧОСТІ ҐЕО ШКУРУПІЯ Валентина Саєнко Павло Гуща (Україна) Ідея системного дослідження естетичних інновацій потужної генерації митців Розстріляного Відродження зреалізована у спеціальному вивченні поєднання літературних і кінематографічних інтенцій, закорінених у “Голлівуді на березі Чорного моря” – всесоюзній фабриці ВУФКУ, топосом якої стала Одеса. Конкретно ж у третій статті на цю тему аналізується досягнення футуриста Ґео Шкурупія, на творчість якого вплинула праця на одеській кіностудії й особлива аура дружби і взаємопідтримки, якими були пов’язані Микола Бажан і Юрій Яновський, Олександр Довженко і Микола Куліш, Амвросій Бучма і Гнат Юра, Майк Йогансен і Костянтин Паустовський. Ідеться про взаємопроникнення в літературні тексти Ґео Шкурупія кінематографічних прийомів і креативної аури Південної Пальміри. Ключові слова: Голлівуд на березі Чорного моря, топос Одеси, естетичні особливості інтерпретації міського простору, інтермедіальні сполучення поезії і прози Ґео Шкурупія з кінематографічними прийомами.