Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

27 осіб, винних у злочинах геноциду, проти людства, воєнних злочинах, для захисту прав потерпілих та громад, що страждають від війни. Основний зміст. Кримінологічне дослідження ЗМІ до повномасштабного вторгнення знаходилося, почасти, на периферії теоретико-прикладного дискурсу, хоча ЗМІ завжди мали «складні зв’язки» з кримінальною деліктністю, демонструючи значний криміногенний та антикриміногенний потенціал. Це виявлялося у: а) впливі інформаційного контенту на формування уявлень (хибних або адекватних) щодо кримінологічно значущих питань; б) як виявленні, так і приховуванні порушень законодавства, прав і свобод людини; в) як у швидкій координації зусиль із протидії злочинним проявам, так і в активізації масової деструктивної поведінки [2, с.15, 16]. При цьому слід брати до уваги, що в останнє десятиліття сприйняття ЗМІ було суттєво розширено за рахунок появи та інтеграції в інформаційний простір так званих «нетрадиційних джерел», під якими найчастіше розуміються Інтернет-блогери, автори каналів/сторінок у соціальних мережах з великою кількістю підписників, незалежні групи розслідувачів тощо. І саме цим новітнім каналам інформації та комунікації віддає перевагу значна кількість споживачів контенту, що робить їх діяльність суттєвим економічним фактором. Як зазначається Радою Європи, сучасні ЗМІ працюють не лише як засоби для надання та отримання інформації. Вони перетворюють останню на один із найбільш вартісних активів. Відповідно, ЗМІ отримують важелі, які можуть бути перетворені в політичний вплив [3]. Таким чином, в інформаційному світі ЗМІ являють собою диверсифіковані медіа-технології, що призначені для охоплення широкої аудиторії через масову комунікацію. При цьому вони залишаються інституціями, які пропонують широкий вибір не лише змісту, а й медіа- платформ, перетворившись на одну з найвпливовіших сил у суспільстві. Починаючи з 2014 р., а особливо після 24 лютого 2022 р. значна кількість ЗМІ залучена до висвітлення війни. Вони мають широкий спектр організаційних, фінансових, технічних можливостей для присутності на місцях вчинення злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, спілкування з жертвами, аудіо- та відео-фіксації доказів вчинених злочинів, комунікації з міжнародними правозахисними інституціями та посадовими особами, що представляють міжнародну юстицію. Через це, на нашу думку, розуміння ролі ЗМІ в даному контексті виходить за межі їх традиційного криміногенного/антикриміногенного значення. Збройна агресія рф,