Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

29 правосуддя жертва має посідати центральне місце [6]. Певною мірою підсумовуючи таке бачення, автори наголошують на доцільності формування «медіа-правосуддя» у якості паралельного підходу до системи кримінальної юстиції, яка не задовольняє потреби та очікування жертв [7]. Відповідно, з огляду на природу злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, жертвами яких стають захищені категорії (мирне населення, військовополонені, представники міжнародних гуманітарних організацій тощо), такі діяння визнаються порушеннями прав людини. Відповідно, головне завдання ЗМІ вбачається у всебічному висвітленню потреб постраждалих та максимальній гуманізації механізмів міжнародної та національної кримінальної юстиції. Однак таке бачення поділяється далеко не всіма фахівцями. Тому альтернативний підхід звертає увагу на суперечливість ролі ЗМІ у взаємодії з системою кримінальної юстиції щодо злочинів, пов’язаних зі збройними конфліктами: з одного боку, ЗМІ, як правило, привертають увагу до окремих злочинів, а не до явища як такого; найчастіше вони оцінюють лише невеликий фрагмент конфлікту [8]. Від такого «вузького погляду» можна було б очікувати прискіпливого аналізу ситуації по конкретному кримінальному провадженню та/чи судовому процесу; однак, з іншого боку, ЗМІ намагаються «не навантажувати» аудиторію юридичними аспектами, орієнтуючись на емоційне сприйняття недоліків офіційних інститутів, формальних процедур або судових рішень. Таке поверхове ставлення викликає певний скептицизм у правозахисному середовищі [9], адже не сприяє легітимації результатів роботи правоохоронних та судових органів. Тому була запропонована досить обережна оцінка доцільності та інтенсивності взаємодії ЗМІ з системою кримінальної юстиції, яка переважно має зводитися до привернення уваги суспільства до вад функціонування відповідних інститутів. Однак вітчизняний досвід довів, що роль ЗМІ у взаємодії з системою кримінальної юстиції щодо злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, може розумітися ширше і включати такі форми як: а) привернення уваги до таких злочинів; б) їх виявлення та документування; в) забезпечення підтримки жертв та надання майданчиків для оприлюднення позицій потерпілих в контексті легітимації судових рішень; г) координація зусиль