Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

31 Почасти виникають питання щодо певних інформації або речей з точки зору їх належності як доказів, адже журналісти можуть не розуміти цього аспекту або намагатися визначати таку належність з огляду на доведення винуватості конкретних осіб у вчиненні злочину. Однак з точки зору кримінальної юстиції будь-яка інформація, представлена ЗМІ, може стати для слідчих ключовим елементом роботи у кримінальних провадженнях. Щодо міжнародної юстиції це також не є проблемою, бо подальше опрацювання цієї інформації, її детальна перевірка та верифікація дозволить підтвердити чи спростувати її релевантність, надійність, вірогідність і точність. Більше того, тільки суд має повноваження визнавати ті чи інші докази допустимими чи недопустимими, визнавати будь-яку інформацію як доказ або ж відхиляти її. Тому, навіть якщо інформація зібрана з порушенням норм національного законодавства, це не означає автоматичне визнання її недопустимою у Міжнародному кримінальному суді [11, с.17, 21]. Ще одним викликом для ЗМІ щодо документування злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, є численність фактів, які мають бути піддані опрацюванню. Тому є важливим використання програм для документування злочинів, які автоматично передають інформацію в Міжнародний кримінальний суд. Наприклад, спеціальна програма eyeWitness to Atrocities, апробована з 2014 р. під час збирання доказів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей [10, с.3]. Західні фахівці, звертаючи увагу на небезпеку фальсифікації чи фабрикації інформації, яка може бути використана для звинувачення або виправдовування учасників збройного конфлікту, пропонують розробити єдині алгоритми використання штучного інтелекту для аналізу цифрового матеріалу [13, с.25]. 3. Забезпечення підтримки жертв та надання майданчиків для оприлюднення позицій потерпілих в контексті легітимації судових рішень. Сутність цієї форми взаємодії ЗМІ з системою кримінальної юстиції виходить з концепції, що інформація про злочини, пов’язані зі збройним конфліктом, є не лише особистим правом жертви чи її близьких, а й колективним правом, спрямованим на недопущення повторення таких злочинів. Саме через реалізацію цього колективного права ЗМІ можуть сприяти всебічній підтримці потерпілих, про що яскраво свідчить досвід України, коли завдяки висвітлюванню конкретних злочинів правозахисні