Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

32 організації, юридична спільнота, волонтери залучалися до допомоги жертвам та громадам, у першу чергу, на звільнених територіях. Забезпечення можливостей висловити свою позицію для постраждалих від злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, – окремий аспект, на який звертають увагу західні фахівці. Зокрема, у цьому виникає потреба за свідомого замовчування фактів вчинення таких злочинів. Через це надання майданчику для оприлюднення позиції, спогадів, міркувань жертв є частиною гуманітарного спрямування, у першу чергу, міжнародної кримінальної юстиції – захисту прав і свобод людини як її головного завдання [7]. Однак для вітчизняного контексту це може бути доцільним для психологічної допомоги потерпілим (подолання посттравматичного стресового розладу). На наш погляд, забезпечення таких можливостей матиме й суто прагматичне спрямування – підтримання такого психологічного стану потерпілого, який дозволив би у післявоєнний період використовувати його свідчення у кримінальних провадженнях. Крім того, важливим виміром цього питання є проблематика правосуддя перехідного періоду. У західній літературі в цьому контексті мається на увазі складна психологічна та правова ситуація налагодження соціальних зв’язків постраждалих від злочинів, пов’язаних зі збройним конфліктом, та суспільства в цілому з особами, засудженими за державну зраду, колабораційну діяльність, воєнні злочини тощо [6]. Наприклад, ЄСПЛ, наголошуючи, що в цілому застосування амністій до засуджених за серйозні порушення прав людини не є прийнятним, не виключає можливість застосування амністії засуджених за таких особливих обставин як процес примирення, компенсації жертвам злочинів тощо. Відповідно, у перехідний період можуть бути передбачені кримінально-правові інструменти, які відповідають більш широким соціально-політичним цілям, зокрема, задля примирення [14]. Зрозуміло, що при застосуванні звільнення від відбування покарання (за амністією, умовно-достроково тощо), мають бути враховані погляди жертв (жертви мають право бути почутими). Тому активна позиція ЗМІ щодо надання можливості потерпілим висловити свою позицію не лише у межах формальних процедур матиме велике значення для системи кримінальної юстиції. Це безпосередньо пов’язано із вельми чутливою проблемою легітимації правосуддя у злочинах, пов’язаних зі збройним конфліктом, через визнання справедливості результатів роботи судових інстанцій та