Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

6 потребує проведення їх науково вивірених класифікації та систематизації з урахуванням соціальної обумовленості, допустимості їх застосування та визначенням функціональної ефективності щодо вирішення поставлених перед ними завдань. Найбільш прийнятним напрямком досягнення поставлених та інших суміжних цілей слід визнати використання таксономічної методології. Застосування зазначеної методології дозволяє вирішити низку як теоретичних, так і прикладних проблем, а саме: забезпечити формування належного понятійного апарату, який відповідає вимогам цивілізаційного розвитку суспільства; здійснити систематизацію та класифікацію соціальних заходів на підставі чого сформувати інформаційно-таксономічну систему (далі по тексту – ІТС); здійснити структурно-функціональний аналіз як таксонів в цілому, так і їх дискретних елементів. Для ілюстрації змістовного наповнення таксономічних рангів в статті використовуються кримінально-правові заходи, які були предметом багаторічних власних наукових досліджень і залишаються ним до тепер. Основний зміст . Реляційний вимір ІТС вимагає чіткого розуміння ознак субстрату, який є об’єктом таксономії та формує таксони того чи іншого таксономічного рангу. Під соціальними заходами слід розуміти систему прийомів і способів здійснення примусового та реабілітаційно- заохочувального впливу на девіантну та правомірну постдевіантну поведінку, який здійснюється на підставі соціальних норм, детермінованого культурним середовищем, що склалося в конкретно-історичних умовах розвитку суспільства. Соціальним заходам, як зовнішній формі соціального впливу на поведінку особи, притаманні наступні ознаки. По-перше, соціальний захід виступає самостійним соціальним явищем інструментального призначення, який використовується з метою регулювання девіантної, або пов’язаної з такою, поведінки учасників суспільних відносин. По-друге, змістовно соціальний захід характеризується поєднанням прийомів та способів необхідного і достатнього соціального впливу. Традиційно виділяється два самостійні способи соціально впливу – примус (покарання, засудження тощо) та заохочення (звільнення від тягаря соціальної відповідальності, соціальні відзнаки тощо). При цьому примус використовується індиферентно щодо бажання особи бути підданою певному впливу, натомість заохочення залежить від соціальної активності особи, яка допустила девіантну поведінку. У свою чергу прийом соціального впливу відображає специфічні ознаки, які притаманні кожному окремому виду (підвиду) соціального заходу з врахуванням характеру девіантної поведінки