Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

7 та цілей, які повинні бути досягнуті в процесі здійснення необхідного соціального впливу. Слід наголосити, що способи та прийоми соціально впливу мають стрижневий характер для будь-якого соціального заходу, при цьому способи віддзеркалюють методи впливу на суб’єктів соціальних відносин, що допустили девіантну поведінку або пов’язану з нею, а прийоми відображають зміст такого впливу. По-третє, соціальні заходи мають за мету здійснення такого регулятивного впливу, який привносить окремим суспільним відносинам (мікрорівень) та суспільству і його інституціям (макрорівень) позитивний, конкретно- та загальнокорисний результат. Представляється, що необхідним результатом застосування соціального заходу, а відповідно, і метою його застосування, слід визнати соціальну справедливість [1], яка відновлюється при вчиненні девіантних діянь або забезпечується як результат застосування заохочення до належної постдевіантної поведінки особи. Предикативний вимір ІТС знаходить своє вираження в системі таксономічних рангів, які виступають базою формалізованої моделі ІТС, в межах якої соціальні заходи розподіляються на підставі притаманних ним ознак та властивостей за наступними таксономічними рангами. Вершиною ІТС є такий таксономічний ранг як тип , що відображає максимальний рівень узагальнення та має відповідний опис. Загалом тип виступає своєрідним зразком, стандартом, який визначає характер ІТС в цілому, його базову структурованість. У свою чергу підтипом слід визнати його правову форму, яка поруч з іншими соціальними формами, такими як морально-етичні, звичаєві, релігійні тощо визначають зміст вчення про дійсно загальне. Враховуючи поставлені цілі доцільно зосередитися саме на таксономічних рангах правового підтипу соціальних заходів [2, с. 163]. Наступним рівнем таксономічної ієрархії виступає клас правових заходів, який характеризується додатковою властивістю, здатною забезпечити об’єктивний розподіл соціальних заходів по таксонам, які одночасно відповідають вимогам визначеного підтипу. Вважаємо, що всі правові заходи можуть бути розділені на два класи, які характеризуються наявністю або відсутністю етатистських ознак, відповідно, це клас публічно-правових заходів (етатистська складова в таких заходах є домінуючою) та приватноправові заходи (заходи правового впливу цього класу знаходяться у сфері інтересів суб’єктів, які не наділені публічними повноваженнями). При певній умовності поділу правових заходів на класи, яка є тієї ж природи, що і поділ норм права на публічні та приватні, виділення цього таксономічного рангу відіграє важливу роль у формуванні