Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

61 установлення переваги над особами інших рас та національностей [4; 6, c. 81]. Слід відмітити, що Київським міжнародним інститутом соціології було проведено опитування стосовно ставлення до біженців, внутрішньо- переміщених осіб, до російськомовних громадян та до деяких інших категорій населення України упродовж 22 лютого – 6 березня 2023 року. Ставлення до внутрішньо переміщених осіб є цілком позитивним. Готові допустити їх в своє найближче оточення 53%, ще 42% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 95%). Ксенофобне ставлення до них мають лише 5%. Ситуація з біженцями, російськомовними громадянами, та з тими, хто залишився на окупованій території – теж не викликає занепокоєння, ксенофобне ставлення до них мають не більше 14% населення України. Занепокоєння викликає ставлення до громадян України, які є росіянами за національністю, ксенофобне ставлення до них мають 36% населення [7]. Суспільна небезпека ксенофобії, як фонового явища, може виразитися у наступних характерних проявах: виключення, фізична атака, систематичне видворення аж до вбивства нібито чужинців [8]. Тому кримінальне законодавство для боротьби із радикальними ксенофобними напрямами містить ряд покарань за дії, що направлені на розпалювання ворожнечі, розбрату, дискримінації та ненависті серед населення. До таких можливо віднести: посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, поєднане з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі (ч. 2 ст. 110); порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань (ст. 161); пошкодження або знищення релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178); незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179); перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст. 180); наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого (ст. 297); ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію (ст. 300) тощо. У КК України виокремлено також кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я особи, мотивом яких є расова, національна чи релігійна нетерпимість. Зокрема, п. 14 ч. 2 ст. 115 – умисне вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості; ч. 2 ст. 121 – умисне тяжке тілесне ушкодження з мотивів расової, національної нетерпимості; ч. 2 ст. 122 –