Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.
76 особи, яка перебуває в стані, що унеможливлює подання нею відповідної заяви. Як зазначалося нами раніше, що КПК України не визначає спеціальний порядок кримінального провадження щодо міжнародних злочинів. Для того, щоб набути статус потерпілого у кримінальному процесі, якому завдано шкоду у зв’язку із вчиненням злочинів у зв’язку із агресією РФ, особа або її законний представник повинні подати заяву про вчинення щодо неї злочину, як і у випадку вчинення будь-яких інших кримінальних правопорушень. Положення КПК України визначають перелік прав та обов’язків потерпілого в кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. При цьому Директива 2012/29/EU дещо ширше регулює правовідносини, що стосуються жертв злочинів, і охоплює як перелік прав потерпілих осіб, що мають бути гарантовані як безпосередньо під час кримінального провадження, так і покладає на держав-членів низку організаційно- правових зобов’язань. Зокрема, Директива 2012/29/EU визначає зобов’язання держав-членів щодо надання належної інформаційної підтримки жертвам злочинів. Зокрема, йдеться про «право розуміти та бути зрозумілим» (ст. 3), право на інформацію, починаючи з першого контакту з компетентними органами (ст. 4), права жертви під час подання скарги (ст. 5), право отримувати інформацію щодо своєї справи (ст. 6), право на усний і письмовий переклад (ст. 7). Окремим блоком прав за Директивою 2012/29/EU є права в кримінальному процесі, зокрема, право бути почутим (ст. 10), права у разі зняття обвинувачення (ст. 11), права у разі надання послуг із відновного правосуддя (ст. 12), право на правову допомогу (ст. 13), право на відшкодування витрат (ст. 14), право на повернення власності (ст. 15), право на компенсацію шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, особою, визнаною винною у вчиненні злочину (ст. 16). Вивчення змісту положень КПК України у частині прав потерпілих від злочину у світлі положень Директиви 2012/29/EU дозволяє дійти висновку про те, що в цілому мінімальні стандарти ЄС в цілому враховані у кримінально-процесуальному законодавстві України. При цьому недостатньо врегульованим у світлі вимог аналізованої Директиви є питання щодо відновного судочинства. Чинний КПК України (ст. ст. 468-
Made with FlippingBook
RkJQdWJsaXNoZXIy MTAxMzIwNA==