Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

77 474) лише в загальному регулює питання про можливість укладання угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, детально не розкриваючи, як така угода має бути досягнута, не визначає специфіки залучення посередника (медіатора), його статусу у регулюванні справи. Чинний на сьогодні Закон України «Про медіацію» 2021 р. [9] поширює свою дію на регулювання кримінальних проваджень з метою примирення потерпілого з підозрюваним чи обвинуваченим (ст. 3), однак не містить норм, пов’язаних із особливістю залучення медіатора у кримінальні справи, не передбачає спеціальних вимог, яким має відповідати медіатор для участі в таких справах. Досить дискусійними у світлі Директиви 2012/29/EU є окремі положення КПК, що стосуються гарантій забезпечення прав потерпілих від злочину під час досудового розслідування та судового розгляду в умовах воєнного стану (Розділ IX-1). Відповідно до ч. 3 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження в умовах воєнного стану повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначених Розділом IX-1 цього Кодексу. Так, відповідно до ч. 11 ст. 615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. У зв'язку з цим виникає питання про визначення доступних засобів відеофіксації та належного їхнього використання. Дискусійним також є положення ч. 12 ст. 615 КПК України, за яким «дізнавач, слідчий, прокурор забезпечує участь перекладача для перекладу пояснень, показань або документів потерпілого за першої можливості. За наявності обставин, що унеможливлюють участь перекладача у кримінальному провадженні, дізнавач, слідчий, прокурор має право особисто здійснювати переклад пояснень, показань або документів, якщо він володіє однією з мов, якими володіє потерпілий». Крім того, Директива 2012/29/EU окремо виділяє права, пов’язані із необхідністю забезпечення права на захист, аби особа не зазнала повторної віктимізації: право на захист (ст. 18); право уникнути контакту між жертвою та підозрюваним і обвинуваченим (ст. 19); право на захист під час кримінального розслідування (ст. 20), а також право на захист приватності (ст. 21). У зв’язку з цим зазначимо, що, на нашу думку, у КПК України немає