Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023.

96 вчинювані водіями у стані сп’яніння, вважаємо, що робота у даному напрямі має продовжуватися. Таким чином, проаналізувавши зазначені підходи та аргументи, пропонуємо віднести до категорії кримінальних проступків лише ті адміністративні правопорушення, які характеризуються підвищеним ступенем суспільної небезпечності та за вчинення яких передбачається стягнення у виді адміністративного арешту. Такими є діяння, передбачені ч. 2-6 ст. 130 «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції» КУпАП. Дані діяння можуть бути включені окремою частиною до ст. 286-1 КК України як кримінальний проступок. Отже, доповнення наявних у чинному КК України кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту шляхом віднесення до них деяких адміністративних деліктів може стати послідовним продовженням політики держави, спрямованої на боротьбу з правопорушеннями на транспорті, які вчиняються у стані алкогольного сп’яніння. Висновки. У результаті проведеного дослідження було визначено особливості об’єктивних та суб’єктивних ознак кримінальних проступків проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Так, конструкція більшості складів вказаного виду кримінальних проступків сформульована таким чином, що безпосереднім основним об’єктом є безпека руху та експлуатації певного виду транспорту, а безпосереднім додатковим об’єктом – такі найважливіші цінності, як життя та здоров’я особи. І саме наявність безпосереднього додаткового об’єкта у багатьох випадках є принциповою й обумовлює кваліфікацію діяння як кримінального проступку, а не адміністративного правопорушення. Відповідно, об’єктивна сторона більшості проступків сформульована таким чином, що має місце діяння (в основному – порушення певних правил) та наслідок у виді створення небезпеки. Таким чином, особливість суб’єктивної сторони полягає у змішаний вині: умислу щодо діяння та необережності щодо наслідків. І в переважній більшості кримінальних проступків даного виду передбачається наявність спеціального суб’єкта – особи, на яку покладено відповідальність за дотримання певних правил або виконання певних обов’язків. Також у даній роботі надається пропозиція щодо перенесення до КК України у виді кримінальних проступків деяких адміністративних