Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

99 Основний зміст. Стан сильного душевного хвилювання повинен встановлюватися окремо в кожному випадку, адже без цього неможливо правильно визначити склад кримінального правопорушення в цілому і вирішити питання, що виникають в процесі кваліфікації суспільно небезпечного діяння. Суперечливість трактування відповідних положень у доктрині негативно позначається на правозастосовній практиці. Зокрема, ККС ВС в постанові від 21 вересня 2021 р. у справі № 750/13728/19 дійшов такого висновку: під час перевірки правильності кваліфікації дій засудженого, неправильно було застосовано кримінальний закон апеляційним судом, а саме, спираючись на ті ж самі, встановлені судом першої інстанції, фактичні обставини, надав їм абсолютно протилежну правову оцінку, зробивши необґрунтований висновок про те, що під час вчинення злочину особа перебувала у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виник у відповідь на протизаконне насильство з боку потерпілого та незаконно перекваліфікував дії засудженого на ст. 116 КК України, тим самим застосував закон, який не підлягав застосуванню [10]. Як ми бачимо, суди припускаються значних помилок у застосуванні поняття «стан сильного душевного хвилювання» в процесі кваліфікації. На жаль, у науці досить мало праць, які б були безпосередньо присвячені з’ясуванню досліджуваного поняття, проте таке визначення міститься у науково-практичних коментарях до Кримінального кодексу України. Найчастіше стан сильного душевного хвилювання співвідносять із такими поняттями психології, як «афект» або ж «фізіологічний афект», характерними ознаками, яких є: раптовість виникнення, вибуховий характер емоційної розрядки, специфічні і суттєві психічні зміни особи, що, водночас, залишаються в межах осудності [12, с. 51]. Слід наголосити, що приблизно до другої половини ХХ століття поняття «сильне душевне хвилювання» дослідники переважно ототожнювали з психологічним поняттям «афект», а вже наприкінці XX століття, – із поняттям «фізіологічний афект». Подеколи в наукових джерелах можна побачити, раптовість виникнення як ознаку стану сильного душевного хвилювання. Йде мова про ті випадки, коли проміжок часу між кримінально протиправним діянням та фактичною провокацією потерпілим кримінального правопорушення або ж відсутній загалом, або він був короткотривалим. Окремі науковці вважають, що ознака раптовості має суб’єктивне та об’єктивне значення. Якщо розглядати суб’єктивне значення, то це є несподіваність афективного вибуху для винуватої особи, а в об’єктивному – несподіваність такого вибуху для потерпілого та інших