Новітні кримінально-правові дослідження – 2023 : Альманах наукових праць / за ред. д.ю.н., професора О.В. Козаченка, доктора філософії в галузі права (PhD), доцента О.М. Мусиченко. – Миколаїв : Іліон, 2023. – 259 с.

100 осіб [3, с. 183]. Підсумовуючи висловлені точки зору можна зробити висновок, що характерними особливостями стану фізіологічного афекту є раптовість та «вибуховий» характер, як правило, це супроводжується яскраво вираженими руховими і вегетативними (зміна кольору обличчя, виразу очей тощо) проявами. Цей стан може продовжуватися від кількох секунд до кількох хвилин, а потім емоційне збудження різко спадає, змінюється станом крайньої втоми, спустошення, поступове усвідомлення скоєного, що може супроводжуватися почуттям розкаяння у вчиненому, жалем і співчуттям до потерпілого. Деякі намагаються допомогти жертві після того, що вони зробили [14, с. 117]. Використання в нормах КК України поняття «сильне душевне хвилювання» не виключає можливості встановлення цього привілейованого складу в діяннях осіб, котрі в момент вчинення кримінального правопорушення перебували в стані кумулятивного афекту, звичайно, якщо ці поняття не ототожнювати. Зокрема, яскравим прикладом підтвердження такого підходу є ухвала Верховного Суду, в якій він задовольнив касаційну скаргу на рішення суду нижчої інстанції, в якому останній припустився помилки про відсутність психологічної складової стану сильного душевного хвилювання, адже відповідно до висновку комплексної стаціонарної психолого-психіатричної експертизи, особа знаходилася в стані кумулятивного афекту на фоні психологічної фрустрації, котрий значно вплинув на її діяльність та свідомість. Суди не прийняли до уваги, що відсутність раптовості реалізації другої фази афекту, наявність певного проміжку часу між спричиненою образою та діянням, зумовлені індивідуально-психологічними особливостями особи [13]. Здійснена спроба узагальнення висловлених точок зору щодо змісту стану сильного душевного хвилювання в його юридичному значенні, дозволяє зробити висновок, що існує три групи сучасних підходів вчених до поняття «стан сильного душевного хвилювання». До адептів першої групи слід віднести таких відомих представників кримінально-правової доктрини як М. І. Бажанов [6], А. В. Байлова [2] і В. В. Сташис, на думку яких стан сильного душевного хвилювання – це стан фізіологічного афекту. Натомість представники другого підходу визначають, що станом сильного душевного хвилювання є стан афекту без уточнення, що він є виключно фізіологічним. Представники зазначеного підходу вважають, що афект – це особливий стан емоційної напруги, котрий є короткочасною інтенсивною емоцією, яка займає домінуюче положення у свідомості людини [9, с. 8].