Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА того, що якість води у крані безпосередньо залежить від стану екосистеми та стабільності інфраструктури, а екологічні наслідки війни сприймаються як особистий виклик. Рис. 4.6. Під час роботи конкурсної комісії, лютий 2026 року (фото автора). Між репортажем та символом Роботи учасників можна умовно розділити на два типи: пряма фіксація реальності та спроба осмислити кризу через образи. Перша група малюнків — це майже «репортаж». На них ми бачимо те, що стало повсякденністю: пластикові баклажки різних калібрів, характерні автомати видачі води та черги (Рис. 4.7). Цікаво, як точно діти передають деталі: одяг людей, фактуру посічених уламками стін та зосереджені обличчя людей у черзі. У цих роботах немає прикрашання — лише констатація того, як побут миколаївців звузився до пошуку та перенесення води. Друга група робіт — це метафори. Тут вода постає як щось живе і дуже крихке. Часто зустрічається образ рук, що оберігають одну-єдину краплю, всередині якої зображене мирне місто, вітрильники на річці чи зелені дерева (Рис. 4.8). У малюнках простежується втрата ілюзії про доступність води як даності. Підлітки почали сприймати водопостачання як складний процес, де кожна крапля має свою ціну та потребує зусиль для збереження». Особливо вражає використання кольорів. Роботи, що описують період 2022– 2026 років, часто виконані в сірих, коричневих та охристих тонах — це «колір іржі та засухи». Проте в малюнках, що стосуються майбутнього з’являється чиста блакить та зелень. Це не пафос, це візуалізація надії на те, що вода нарешті стане — чистою та безпечною. 111