Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА Процес введення хлору в систему — це не просто додавання реагенту, а високотехнологічна операція, де головну роль відіграє вакуум. Використання вакуумних хлораторів на МКП «Миколаївводоканал» забезпечувало найвищий рівень безпеки: газ хлор не перебував під тиском, що практично виключало можливість його витоку в атмосферу. Дозування хлору ніколи не було статичним. Лабораторія водоканалу щодня коригувала його, орієнтуючись на «дихання» річки та зміну сезонів: Зимовий період (1,0–1,5 мг/дм³), коли вода холодна і мікробіологічна активність мінімальна, дози знижувалися. Літній період (1,0–2,5 мг/дм³), коли спека та активне цвітіння водоростей у Дніпрі вимагали посиленого захисту. Збільшення дози допомагало подолати бактеріальні загрози та запобігти псуванню води у розпечених сонцем трубах міської мережі. Після первинного знезараження вода спрямовувалася до камер змішування, де починався процес коагуляції. Оскільки дніпровська вода містить багато дрібних завислих часток, які занадто легкі, щоб осісти самостійно, до неї додавали спеціальні речовини — коагулянти. Для очищення води в Миколаєві традиційно використовували: Сульфат алюмінію, як найбільш поширений реагент, який при потраплянні у воду утворює пластівці, схожі на «білий сніг». Ці пластівці, наче магніти, притягують до себе частинки бруду, бактерії та залишки водоростей. Поліалюміній хлорид, більш сучасний коагулянт, який ефективно працює навіть при низьких температурах води, забезпечуючи стабільну якість очищення взимку. У результаті цієї хімічної реакції утворювалися важкі «пластівці» (флокули), які під дією сили тяжіння починали осідати на дно відстійників. Саме на цьому етапі каламутна річкова вода починала набувати тієї прозорості, до якої звикли миколаївці. Цей налагоджений десятиліттями ланцюжок — вакуумне хлорування + точна коагуляція — був ідеальним для роботи з прісною водою. Проте саме ці споруди та хімічні алгоритми виявляться абсолютно безсилими, коли у квітні 2022 року в систему потрапить солона вода з лиману, хімія якої докорінно відрізняється від дніпровської. 30