Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА Надкритична ситуації полягала в географії: 73 кілометри сталевої артерії, що десятиліттями живила Миколаїв дніпровською водою, проходили через територію, яка на той момент перебувала під тимчасовою окупацією. Це унеможливлювало будь-які швидкі ремонтні роботи. Місто опинилося в заручниках у ворога, який перетворив фундаментальне право людини на воду на інструмент шантажу та терору. Починаючи з цієї дати, боротьба за кожну літру води стала для кожного миколаївця не просто побутовим клопотом, а щоденним актом супротиву та виживання. Перші тижні без води: черги до джерел, збір дощової води та допомогу волонтерів Коли 12 квітня 2022 року у кранах зникла вода, Миколаїв затих у довгих, нескінченних чергах. Соціальний портрет цих черг став одноманітним і сумним: основний тягар водної кризи ліг на плечі людей похилого віку. Місто, яке ще вчора жило в ритмі сучасного мегаполіса, за лічені дні було відкинуте у середньовіччя за рівнем побутового комфорту. Вже на третій день без води місто почало змінюватися зовні. На вулицях з'явилися люди з усіма можливими ємностями: пластиковими пляшками, відрами, каністрами, великими бутлями, які возили на дитячих візочках чи садових тачках. Кожен колодязь, кожна свердловина біля підприємств чи приватних будинків миттєво стали стратегічними об'єктами (рис. 1.20). Рис. 1.20. Питне водопостачання міста під час військового часу (фото автора). 33

RkJQdWJsaXNoZXIy MTAxMzIwNA==