Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА 1.2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОГО ПРАВА: ЯК ДОСТУП ДО ВОДИ ПЕРЕТВОРИВСЯ НА ЩОДЕННУ БОРОТЬБУ ЗА ВИЖИВАННЯ «Миколаїв – місто на хвилі» — це гасло, що народилося у мирні часи, символізувало рух уперед, енергію двох річок та нерозривний зв’язок громади з водним простором. Проте лютий 2022 року перетворив цей символ на іронічне нагадування про вразливість. Хвиля, що мала нести розвиток, раптово відступила, залишивши півмільйонне місто на межі гуманітарної катастрофи. Станом на кінець 2022-го та початок 2023 року Миколаїв опинився в унікальній і водночас кризовій ситуації: місто, оточене водою, фактично залишилося без краплі питної води у кранах. Точкою неповернення стало 12 квітня 2022 року. Саме цього дня звичне життя миколаївців розділилось на «до» та «після». Унаслідок цілеспрямованого підриву російськими військами магістрального водогону «Дніпро–Миколаїв» у Херсонській області, тиск у системі зник. Це не була випадкова аварія — це був акт екоциду та свідома спроба паралізувати місто-фортецю, позбавивши його базової умови для існування (рис. 1.19). Рис. 1.19. Пошкоджений водогін «Дніпро-Миколаїв» на території Херсонської області, 2022 р. (фото з відкритих джерел). 32