Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА 1.5. ПРІСНА ВОДА З ПРИСМАКОМ ОЧІКУВАННЯ У МИКОЛАЄВІ 2026-ГО Період з 2022 по 2026 роки став для Миколаєва часом найбільш радикальної трансформації міської критичної інфраструктури за всю історію його існування. Станом на початок 2026 року місто виходить на нову стадію подолання водної кризи, що була спричинена актом техногенного тероризму у квітні 2022 року, коли було зруйновано магістральний водогін з річки Дніпро. Внаслідок цього півмільйонне місто упродовж тривалого часу було змушене використовувати солону воду з Бузького лиману, потім з Інгульцю, що призвело до масштабної хімічної деградації підземних комунікацій та висунуло перед громадою та державою завдання безпрецедентного рівня складності: будівництво нової системи водозабезпечення фактично з нуля. Стратегічна зміна джерел водопостачання: від Дніпра до Південного Бугу На початок 2026 року Миколаїв повністю перейшов на нову модель водозабезпечення, яка базується на диверсифікації джерел та мінімізації безпекових ризиків. До 2022 року основним джерелом була річка Дніпро, проте вразливість 73-кілометрового водогону, що проходив через прифронтові території, змусила уряд та місцеву владу шукати альтернативи. Основним джерелом питного водопостачання для міста тепер офіційно визначено річку Південний Буг у районі міста Нова Одеса. Цей перехід не був лише логістичним рішенням, він став фундаментальною інженерною переорієнтацією. Річка Південний Буг має інший гідрохімічний склад порівняно з Дніпром, що вимагає якісно інших підходів до очищення. Проєкт «Миколаївський водогін», реалізований упродовж 2024–2025 років, включає не тільки трубопровід, але й цілу екосистему споруд, від водозабору до сучасних фільтраційних станцій. Обрання Південного Бугу було продиктоване критичною необхідністю швидкого відновлення прісного водопостачання, оскільки тривале використання солоної води лиману, а потім з Інгульця робило збитки для міської мережі незворотними. Використання Південного Бугу дозволило створити автономну систему, яка не залежить від стану територій у Херсонській області, що залишаються під загрозою обстрілів. Технічна архітектура та стійкість нового водогону На початок 2026 року Миколаївський водогін є унікальною для України інженерною системою з надзвичайно високим рівнем автоматизації та фізичного захисту. Проєкт вартістю 6,3 млрд грн був реалізований із суттєвою економією 65