Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА 2.1. БУЗЬКИЙ ЛИМАН: ХРОНІКИ ДЕГРАДАЦІЇ ТА ВИКЛИКИ ВІДНОВЛЕННЯ Крихкий баланс природи Бузького лиману Миколаїв — місто, чия доля нерозривно пов’язана з водою. Бузький лиман, що омиває його береги, є унікальною гідрологічною системою, де прісні води Південного Бугу та Інгулу зустрічаються з солоним диханням Чорного моря. Це естуарій, який за своєю природою є надзвичайно чутливим до будь-якого зовнішнього впливу. Гідрологічні характеристики Бузького лиману обмежують його самоочисну здатність. Мілководність та сповільнена циркуляція мас перетворюють його на зону акумуляції забруднень, де природні механізми фільтрації не витримують надмірного техногенного навантаження, спричиненого воєнними діями. До 2022 року лиман уже перебував під значним тиском промислових скидів, портової діяльності та застарілих очисних споруд, проте повномасштабна війна перетворила цей хронічний стан на гостру кризу (рис. 2.1−2.2). Рис. 2.1. Знімок Бузького лиману в межах м. Миколаєва: 1 – район Варварівського мосту; 2 – Морський порт (Каботажний мол). 72