Мітрясова О. ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА: Монографія. Миколаїв: ЧНУ імені Петра Могили, 2026, 124 стp.

ХРОНІКИ СПРАГИ: ДОКУМЕНТУВАННЯ ВИКЛИКІВ ТА РІШЕНЬ ВОДНОЇ БЕЗПЕКИ МІСТА МИКОЛАЄВА За якими показниками «слухали» воду Для того, щоб зрозуміти масштаб змін, що відбулися в акваторії, було проведено систематизацію гідрохімічних даних за ключовими показниками. Дослідження базувалося на аналізі трьох основних блоків якості води: • Сольовий склад − це вміст хлоридів, сульфатів та показник жорсткості. Це критичні параметри для Миколаєва, оскільки саме вони визначають агресивність води щодо металевих конструкцій міських мереж. • Трофо-сапробіологічні показники − це рівень рН, вміст розчиненого кисню, БСК5 (біохімічне споживання кисню), а також концентрація фосфатів та зважених речовин. Ці дані дозволяють оцінити рівень органічного забруднення та здатність водойми до самоочищення. • Специфічна токсична дія − це концентрація важких металів (Купрум, Цинк) та нафтопродуктів. Саме цей блок показників демонструє прямий вплив воєнних дій: від затоплених суден до вибухів та руйнування портової інфраструктури. Трансформація екосистеми лиману до і після 2022 року Порівняльний аналіз стану Бузького лиману до повномасштабного вторгнення та після початку активних бойових дій виявляє тривожну динаміку. До 2022 року стан води варіювався від «забрудненої» до «брудної», що було наслідком десятиліть індустріального розвитку. Проте після 2022 року екологічна ситуація перейшла у фазу деградації. Головним чинником змін стала солоність. Через руйнування системи водопостачання та зміну гідрологічного режиму, вміст хлоридів та сульфатів у деяких пробах почав демонструвати стрімке зростання. Але справжнім викликом стало посилення токсичного навантаження. Зафіксовано значні перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) за вмістом нафтопродуктів та сполук міді (Купруму). Обстріли прибережної зони, руйнування інфраструктури зберігання нафтопродуктів та затоплення плавзасобів мали кумулятивний вплив на екосистему. Ці чинники сформували багатокомпонентне техногенне навантаження, що суттєво змінило гідрохімічний профіль акваторії у воєнний період. Органічне забруднення (БСК 5 ) також зросло, що свідчить про перевантаження лиману неочищеними стоками внаслідок постійних аварій на мережах. Хімічна агресія та важкі метали У загальному списку загроз для Бузького лиману забруднення важкими металами посідає особливе місце. Якщо органічне забруднення з часом може бути перероблене екосистемою, то метали — це «вічні» забруднювачі. Вони не зникають, а лише змінюють форму, накопичуючись у донних відкладеннях та 73