Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ ІІ. 201 системи медичного забезпечення постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, яка сталася 26 квітня 1986 року і визнана найбільшою техногенною катастрофою за всю історію ядерної енергетики. Система медико-психологічної допомоги постраждалим внаслі- док аварії на ЧАЕС, впроваджена у закладі, дозволяє об’єктивізу- вати стан соматичного і психічного здоров’я людини і містить комплекс діагностичних, лікувальних та реабілітаційних методик. Контингент, який звертається по медичну допомогу, скла- дається в основному із осіб, що постраждали внаслідок воєнних дій і зазнали суттєвої шкоди фізичному і психічному здоров’ю. Це ветерани, учасники бойових дій, професійні рятувальники, вну- трішньо переміщені особи, особи з інвалідністю, жертви насильни- цьких дій, інші категорії постраждалих від надзвичайних ситуацій. Воєнні дії є однією з найпотужніших травматичних подій, що залишають глибокі та довготривалі негативні наслідки як на індивідуальному, так і на суспільному рівнях. Війні властиве таке специфічне явище, як «травма війни», з яким стикається населення, що перебуває у зоні бойових дій або зазнало впливу збройного конфлікту чи терористичних актів. Через тривалу небезпеку та пов’язані з нею постійні стреси знижуються адапта- ційні ресурси, посилюються ризики погіршення здоров’я та збіль- шується вірогідність комплексних травм. Складна (комплексна) психотравма включає множинні або пролонговані травматичні впливи, що порушують поведінкову, біологічну та когнітивну сфери функціонування людини. Значна частина пацієнтів страждає на хронічні захворювання серцево-судинної, нервової систем, опорно-рухового апарату, має ендокринні та постстресові розлади. В умовах воєнних дій до закладу звертаються пацієнти з травматичними ушкоджен- нями та дегенеративно-дистрофічними змінами опорно-рухо- вого апарату. Певну групу складають хворі, які потребують реа- білітації після ендопротезування колінного, кульшового суглобів, відновлення рухів і рухового стереотипу після травм, ампутацій та судинних катастроф. Це передбачає системний підхід та про- лонговану тривалість періоду реабілітації. Також, відповідно до укладеного з Національною службою охорони здоров’я України