Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 202 договору про медичне обслуговування, військовослужбовці отримують безоплатні стоматологічні послуги із зубопротезу- вання та планової стоматологічної допомоги. Стан війни, в якому перебуває країна, потребує консолідації усіх ресурсів для підтримки людини, її морального духу, стре- состійкості та соціальної стабільності. Перед державою та Міні- стерством охорони здоров’я на часі стоїть завдання забезпечити кваліфікованою, якісною та ефективною медико-психологічною та психосоціальною реабілітацією тих, хто постраждав внаслі- док воєнного конфлікту. Результати досліджень впливу Чорнобильської аварії на психічне здоров’я населення України, у тому числі ліквіда- торів аварії, залишаються надзвичайно актуальними, оскільки наслідки аварії на ЧАЕС являють собою своєрідну модель хроніч- ної екстремальної ситуації, на прикладі якої можливе вивчення закономірностей розвитку порушень психічного здоров’я як у військовослужбовців, так і у цивільного населення. ДНП «Науково-практичний медичний реабілітаційно-діагно- стичнийцентрМОЗУкраїни»пройшовтривалийшляхвідспеціалі- зованого обласного закладу охорони здоров’я для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС до установи державного підпорядку- вання з вагомим практичним і науковим досвідом, впроваджує комплексну систему медико-психологічної реабілітації в умовах воєнних викликів, зокрема щодо подолання наслідків комплекс- ної травми війни та відновлення психічного і соматичного здо- ров’я населення України. Стратегічною метою діяльності Закладу є поліпшення якості надання медико-психологічної та стоматологічної допомоги населенню України, підвищення тривалості й якості життя гро- мадян шляхом відновлення здоров’я, поліпшення адаптації, змі- цнення життєстійкості та резильєнтності, збільшення психоло- гічних ресурсів та покращення психологічного благополуччя, а також соціального функціонування за рахунок посилення медич- ної інфраструктури та збільшення доступу людини до комплексної клінічної медико-психологічної реабілітації, абілітації й психосо- ціальної підтримки пацієнтів з комплексною травмою війни.