Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ ІІІ. 215 Cпогади та роздуми, доктора педагогічних наук, професора, науковця, академіка ГО «НАН ВО України», заслуженого працівника освіти України, директора Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України Володимира Вербицького. ЧОРНОБИЛЬ: ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА ПОТОМУ Згадую…Перші дні після вибуху 26 квітня 1986 року пройшли в невідомості. Тодішня влада приховувала справжню інформацію про аварію. Наш заклад продовжував працювати в звичному режимі. Вчителям і працівникам закладів позашкільної освіти не надавали офіційних інструкцій щодо радіаційного захисту. Не знаючи про масштаби трагедії, нам, освітянам, важко було зорієнтуватися в своїх діях. Усвідомлення рівня небезпеки відбулося згодом. Педагоги Республіканської станції юних натуралістів (таку назву мав тоді Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністрества освіти і науки України – далі центр) ініціювали заходи з мінімізації і пом’якшення наслідків Чорнобильської катастрофи для учнівшкіл, які знаходились в зоні радіоекологічного контролю. Зокрема, програму з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – проведення благодійної акції «Діти Чорнобиля» щодо забезпечення закладів освіти сертифікованою овочевою та плодово-ягідною продукцією. Пригадую, що в перші роки після аварії ми проводили про- світницькі заходи з мінімізації наслідків Чорнобильської ката- строфи, науково-практичні конференції із залученням провід-