Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ ІІІ. 221 Cпогади та роздуми гігієніста-епідеміолога, доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка ГО «НАН ВО України» Ігната Матасара. ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПІД ВПЛИВОМ АТОМА – ЦЕ НЕ ЛИШЕ ІСТОРІЯ, А НАШЕ СЬОГОДЕННЯ Минуло чотири десятиліття з тієї квітневої ночі 1986 року, коли небо над Поліссям розірвало зловісне сяйво. Для багатьох Чорнобиль став лише датою в підручнику, покритим пилом параграфів. Аледлянас –фахівцівНДІ гігієнихарчування–він став життям, виміряним у беккерелях, мікрорентгенах та людських долях. Цей вимір не має терміну придатності. Радіація не знає вихідних, не має запаху і, головне, не визнає кордонів та часу. Перші дні: битва за чисту тарілку Я чітко пам’ятаю ті тривожні дні: Київ, зазвичай квітучий і гамірний у травні, раптом став іншим. Повітря здавалося солодкуватим на смак – чи то від надлишку озону, чи то від металевого присмаку іонізуючого випромінювання. Поки світові лідери намагалися збагнути масштаб катастрофи, ми вже були «в полі». Наш інститут перетворився на передову лінію аліментарного захисту. Мине зводилибетонний саркофаг, але будувалинеменш важливий невидимий бар’єр. Наше завдання було критичним: розірвати ланцюг, яким радіонукліди потрапляли в людський організм через їжу та воду.