Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 222 Експедиція в «зону мовчання» Наша робота була методичною, виснажливою і часто не- безпечною. Працювали і жили в населених пунктах, які сьогод- ні звучать як відлуння з минулого: Народичі, Поліське, Вільча, Новий Мир, Ясені, Жовтневе, Діброва… Тоді це були живі села, де люди ще не вірили в невидиму смерть. Для оцінки реальної безпеки харчування доводилося йти на професійні хитрощі. Я здійснював подворові обходи, тримаючи в руках звичайний п’ятилітровий бідончик. Поліщуки – неймовірно щедрі люди. Бачачи втомленого лікаря, вони відразу запрошували до столу. Я ніколи не відмовлявся, тому що ніщо так не заспокоює налякану людину, як вигляд вченого, який без вагань розділяє з нею трапезу. Це був акт довіри. Однак, коли полумиски наповнювалися гарячою стравою, я вдавався до «легенди»: просив господарів дати мені їжі з собою, мовляв, у машині чекає сором’язливий водій. Так робили вранці, в обід та у вечері заходячи до річних господарів в різних селах Насправді ж такі «обіди» негайно відправлявся в лабораторію. Це був єдиний спосіб отримати істинний добовий раціон – те, що реально їла родина, а не те, що було написано в офіційних звітах. Кожен такий зразок був ключем до розуміння того, як радіація вбудовується в біологічні цикли. Ми привозили з собою також живу птицю, кролів, молоко, городину тощо, які давали нам місцеві жителі. Наша робота в НДІ гігієни харчування під керівництвом професора Смоляра Володимира Івановича не обмежувалася лише збором зразків. Справжня «магія» та жах відкривалися вже в лабораторії, де тихі цифри приладів перетворювалися на вироки для цілих районів. Ми проводили радіохімічне дослідження на стронцій-90 – процес тривалий і кропіткий, що потребував ювелірної точності. Якщо цезій-137 ми «бачили» за допомогою гамма-спектрометрії відносно швидко, то стронцій, як підступний аналог кальцію, потребував повного спалювання харчових продуктів до стану попілу (мінералізації), після чого проводилося складне хімічне осадження. Вивчали «ланцюжки міграції». Наприклад, як радіонукліди з рослин через травний тракт корови потрапляли в молоко, а