Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 30 одним із найунікальніших світових заповідників із процвітаю- чою популяцією вовків, оленів, бобрів, орлів та інших тварин. Формування своєрідного «ревайлдингу» (renaturalization) у зоні відчуження пов’язане насамперед із припиненням госпо- дарської діяльності людини. За даними екологічних дослід- жень, чисельність великих ссавців – вовків, рисей, благородних оленів, лосів – зросла в кілька разів порівняно з доаварійним періодом. Водночас дослідження біологічних ефектів хроніч- ного низькодозового опромінення свідчать про наявність суб- клітинних змін у деяких видів фауни, що потребує подальшого наукового моніторингу. Катастрофа за масштабами ураження значно перевершує атомне бомбардування Хіросіми. За даними «Грінпіс», серед тих, хто займався ліквідаціями наслідків аварії, від критич- ної дози опромінення загинуло близько 10 тисяч людей, у Європі було зафіксовано близько 10 тисяч новонароджених із потворністю і понад 10 тисяч людей захворіли на рак щито- подібної залози. Також «Грінпіс» стверджує, що аварія в Чор- нобилі спричинила смерть від раку близько 90 тисяч людей по всьому світу. Підвищений радіаційний фон спровокував зростання таких захворювань, як катаракта, збільшив ризик виникнення серцево-судинних хвороб, лейкемії та інших онкологічних пухлин, вроджених захворювань на кшталт синдрому Дауна. Слід зазначити, що оцінки довгострокових онкологічних наслідків Чорнобильської катастрофи суттєво відрізняються залежно від методології розрахунків. Міжна- родні організації (МАГАТЕ, ВООЗ, UNSCEAR) використовують підхід лінійної безпорогової моделі (LNT) для екстраполяції ризиків при низьких дозах опромінення. Водночас частина дослідників вказує на значні статистичні труднощі у відо- кремленні радіогенних пухлин від спонтанних випадків раку у популяції. Найбільш переконливо доведений зв’язок встановлено між впливомйоду-131 та зростанням частоти раку щитоподібної залози у дітей та підлітків, які на момент аварії проживали в забруднених районах.