Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ І. Глава 1. 37 1.4. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи (Станіслав Табачніков, Олег Панченко) Наслідки чорнобильської аварії для здоров’я людини можна поділити на дві категорії: ранні нестохастичні та пізні стоха- стичні. Ранні прояви гострої променевої хвороби спостерігалися лише в персоналу АЕС та пожежників, які отримали опромінення на майданчику одразу після руйнування реактора. У жодного із 135 000 осіб, евакуйованих із прилеглої до АЕС 30-кілометро- вої зони, клінічних проявів гострої променевої хвороби не було виявлено. Класифікація наслідків опромінення на детерміновані (нестохастичні) та стохастичні є базовою для радіаційної меди- цини. Детерміновані ефекти мають пороговий характер і зроста- ють за тяжкістю зі збільшенням дози (гостра променева хвороба, променеві опіки, катаракта, безпліддя при високих дозах), тоді як стохастичні ефекти (пухлини, деякі спадкові ефекти) не мають чітко встановленого порогу, а ризик їх виникнення статистично зростає з дозою. За узагальненими даними міжнародних експертів, у гострій фазі аварії було підтверджено гостру променеву хворобу у 134 осіб, серед яких 28 померли у 1986 році, а надалі ще частина пацієнтів померла у наступні роки з різних причин. Саме ця група (персо- нал, пожежники, працівники аварійного реагування) становить основний масив доведених клінічно значущих ранніх промене- вих уражень при Чорнобильській аварії. Важливо підкреслити, що відсутність клінічно маніфестної гострої променевої хвороби у евакуйованих із 30-км зони не заперечує можливості низько- та середньодозового опромінення і, відповідно, довготривалих стохастичних ризиків; однак про- гнозування таких наслідків потребує коректної дозиметричної реконструкції та багаторічного епідеміологічного спостереження. Масштаби на здоров’я пізніх стохастичних ефектів, пере- важно пухлинного і генетичного характеру, можна оцінити лише