Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 38 після вивчення динаміки отриманих населенням колективних доз опромінення. Наші та закордонні фахівці вважають, що про- тягом наступних 50-70 років кількість спонтанних захворювань усіма онкологічними хворобами серед 135 000 евакуйованих людей навряд чи зросте більш ніж на 0,6 %. Відповідний показ- ник для решти групи більшості регіонів європейських країн, як очікується, не перевищить 0,15 % і, ймовірно, може бути нижче 0,03 %. Відносне збільшення смертності внаслідок раку щито- видної залози складе близько 1 %. Інтерпретуючи подібні від- носні оцінки, необхідно враховувати, що фонова онкологічна захворюваність і смертність у популяції є високою, а додатковий прогнозований внесок від радіаційного чинника може бути ста- тистично «розмитим» на рівні загальних популяційних показ- ників. У зв’язку з цим найінформативнішими є не загальні оцінки для «всіх раків», а когортні дослідження з індивідуальними/гру- повими дозовими оцінками, аналізом віку на момент опромі- нення та шляхів надходження радіонуклідів. Найбільш переконливою з точки зору причинно-наслідко- вого зв’язку вважається асоціація між опроміненням радіо- активним йодом (I-131) у дитячому та підлітковому віці та подальшим зростанням частоти раку щитоподібної залози, що відзначалося вже наприкінці 1980-х років. Водночас для багатьох інших нозологій (зокрема лейкемій у загальній попу- ляції) дані є менш однозначними або вимагають обережного трактування через обмеження дозиметрії та конфаундингу (куріння, соціально-економічні фактори, доступність медичної допомоги тощо). Чорнобильськакатастрофапоказала,щорадіаційні аваріїщодо свого негативного впливу на здоров’я людини є багатофакторни- ми подіями. Одним із основних чинників є аварійне опромінення. Міра можливого негативного впливу опромінення джерелами іонізуючого випромінювання для здоров’я людини є доза, вели- чина поглиненої тканиною, органом чи всім тілом людини енергії. Для коректної оцінки медичних наслідків принципово важливим є розмежування зовнішнього та внутрішнього опромінення, а також доз за органами-мішенями. У ранній фазі після аварії домінував