Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ І. Глава 1. 39 внесок короткоживучих радіонуклідів, передусім I-131, який через харчовий шлях (переважно молоко) формував підвищені дози на щитоподібну залозу у дітей. У віддалені періоди ключовим дозоут- ворюючим радіонуклідом став Cs-137 (а також Sr-90 у певних еко- системах), що визначало хронічні низькодозові експозиції через харчовий ланцюг. Окремо слід зазначити, що дозові характеристики для різних груп постраждалих істотно різнилися: для аварійного персоналу та частини ліквідаторів можливі були середні та високі дози, тоді як для більшості населення поза забрудненими територіями дози виявилися відносно низькими, хоча й соціально значущими через масштаб охоплених популяцій. Опромінення може викликати онкологічні захворювання (рак щитоподібної та передміхурової залоз, лейкемії, солідні раки), генетичні відхилення та ін. У контексті Чорнобильської аварії найчастіше обговорюються такі групи наслідків: ➢ рак щитоподібної залози (особливо у тих, хто був дитиною/ підлітком у 1986 р.), де встановлено найсильніший доказовий зв’язок з I-131; ➢ лейкемії та інші онкогематологічні захворювання – питання залишається предметом аналізу з урахуванням дозової реконструкції та тривалості спостереження, найбільш інфор- мативні – когортні дослідження ліквідаторів; ➢ солідні пухлини (загальна онкологічна смертність/захворю- ваність) – потенційний невеликий приріст ризику на рівні популяції важко відокремити від фонових трендів. Серед неонкологічних ефектів у сучасних оглядах окремо підкреслюють радіаційно-індуковані катаракти у частини опро- мінених груп та можливі асоціації з серцево-судинними захво- рюваннями при вищих дозах у окремих когортах, хоча інтер- претація цих результатів потребує обережності. Через відсутність відповідних рецепторів радіаційний фак- тор завжди викликає дуже велику тривогу, стрес, почуття страху за своє та своїх близьких здоров’я. Така тривога – об’єктивний