Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 40 аспект реагування населення на аварійне забруднення території, що спричиняє серйозні психосоціальні наслідки. Психосоціальні наслідки Чорнобиля розглядаються ВООЗ як один із найвагомі- ших компонентів «тягаря катастрофи» для здоров’я населення. Для постраждалих груп описані підвищені рівні тривоги, депресії, посттравматичних стресових реакцій, соматоформних розладів, а також феномен соціальної стигматизації та «хронічного від- чуття загрози». У багатьох випадках саме психоемоційні фак- тори, зміни способу життя, втрата роботи/соціальних зв’язків та невизначеність майбутнього зумовлювали довготривале погір- шення самооцінки здоров’я та зростання звернень за медичною допомогою. Для програм громадського здоров’я це означає необхідність інтеграції ризик-комунікації, психологічної підтримки, анти- стигматизаційних кампаній та доказового інформування насе- лення поряд із медичним моніторингом і дозиметричним кон- тролем. Радіаційна Чорнобильська аварія призвела також до еко- номічних втрат у більшості країн світу, але особливо це сто- сується України. І, насамперед, це підрив економіки сімей, які мешкають на забруднених територіях. Економічний фактор сприяв загостренню ендемії територій, що постраждали від радіації. Соціально-економічні наслідки діяли як потужний «множник ризику» для здоров’я: зниження доходів, погір- шення доступу до якісного харчування та медичної допомоги, міграція, руйнування соціальної інфраструктури. У таких умо- вах зростала частота хронічних неінфекційних захворювань, загострювалися фактори ризику (куріння, зловживання алко- голем, недостатня фізична активність), що могло впливати на структуру захворюваності незалежно від радіаційного чинника. Відтак при оцінці «медичних наслідків Чорнобиля» доцільно розглядати не лише радіаційно-індуковані ефекти, а й комплекс соціально детермінованих змін здоров’я, які статистично можуть