Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ І. Глава 1. 41 давати більший внесок у втрату працездатності, ніж очікуваний популяційний приріст радіогенних пухлин. Найбільш забруднені території Українського Полісся, розта- шовані на дерново-підзолистих та піщаних ґрунтах, завжди були ендемічними за важливими для нормального функціону- вання організму мікроелементами (йод, селен, кобальт, залізо та ін.). У доаварійний період нестача мікроелементів компенсу- валася певною мірою привізними продуктами, зокрема, мор- ськими. Підрив економіки сім’ї практично виключив із раціону харчування сільського населення привізні продукти, що при- звело до необхідності їх споживання виключно власного та місцевого виробництва, і, як наслідок, до загострення ендемії території, виникнення захворювань, пов’язаних з неповноцін- ним харчуванням. Найважливішим фактором у програмах спостереження за здо- ров’ям населення стало створення Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі – ДРУ) (постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 р. N 571), розгалужена мережа якого охоплює районні та обласні рівні. Кількість осіб, включених до ДРУ, змінюється щороку (Рожнова Анастасія, 02.03.2026 1:25). Соціально-економічні наслідки діяли як потужний «множник ризику» для здоров’я: зниження доходів, погіршення доступу до якісного харчування та медичної допомоги, міграція, руйнування соціальної інфраструктури. У таких умовах зростала частота хронічних неінфекційних захворювань, загострювалися фактори ризику (куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), що могло впливати на структуру захворюваності незалежно від радіаційного чинника. Відтак при оцінці медичних наслідків Чорнобиля доцільно розглядати не лише радіаційно-індуковані ефекти, а й ком- плекс соціально- детермінованих змін здоров’я, які статистично можуть давати більший внесок у втрату працездатності, ніж очікуваний популяційний приріст радіогенних пухлин.