Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 42 З епідеміологічної точки зору реєстр є ключовим інструмен- том для: (1) формування когорт спостереження; (2) відстеження динаміки захворюваності та смертності; (3) оцінки ефективності профілактичних і лікувальних програм; (4) виявлення груп підви- щеного ризику та маршрутизації пацієнтів. Водночас якість реєстрових даних визначається повнотою внесення, стандартизацією діагнозів (ICD-кодування), уніфіка- цією протоколів обстеження, наявністю дозової інформації (або її реконструкції), а також стабільністю механізмів зворотного зв’язку на первинному рівні. Тому удосконалення реєстру (циф- ровізація, валідація даних, узгодження з іншими системами ста- тистичного обліку) безпосередньо підвищує точність оцінки від- далених наслідків. Порівняння даних Державного реєстру України (далі – ДРУ) з результатами обліку за іншими формами державної статистич- ної звітності свідчить про неповноту як загального обліку в ДРУ постраждалих осіб, так і охоплення їх медичним спостережен- ням. Стратегія обліку не передбачає ефективного зворотного зв’язку з низовими ланками ДРУ та оперативного використання даних обліку на районному рівні. Аналіз та узагальнення основних результатів наукових досліджень за перші 10 років після аварії показали, що медичні наслідки Чорнобильської аварії суттєво відрізнялися від про- гнозованих ефектів. Основний внесок у порушення стану здо- ров’я всіх категорій постраждалих робили нестохастичні ефекти у вигляді широкого спектра непухлинних форм соматичних та психосоматичних захворювань. Вони здебільшого виступали чинниками втрати працездатності та смертності. Протягом 40 років після Чорнобильської катастрофи серед постраждалих осіб України зареєстровано радіогенні стоха- стичні та детерміновані ефекти, а також інші наслідки впливу на здоров’я людей. Зростання захворюваності дітей на рак щитоподібної залози (РЩЗ) почалося в 1989 р. За даними Інституту ендо-