Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

ЧОРНОБИЛЬ: 40 РОКІВ ПОТОМУ… 52 переважно при променевій хворобі. Однак, у клінічній її кар- тині психічні розлади, що визначаються прямим впливом на центральну нервову систему, які перекриваються симптомами соматичного страждання. При цьому виявляються синдроми засмученої свідомості непродуктивного типу, але можливі також деліріозні та деліріозно-аментивні синдроми з триво- гою, страхом, галюцинаціями та маревними ідеями. Такого типу порушення спостерігалися у осіб, які перебували в зоні безпосе- реднього опромінення. У зоні помірної радіаційної дії психогенні розлади, безпосередньо не пов’язані з променевим уражен- ням і виявлялися у всі періоди аварійної обстановки. Вони були психогенними, їхня клініка визначалася характером стресових впливів. Вивчення цих розладів дозволило виділити три періоди розвитку екстремальної ситуації. Перший – гострий період катастрофи – розпочався з моменту аварії та умовно тривав протягом 10 днів до завершення евакуа- ції населення з небезпечної зони (до 05 травня). Основним стре- совим впливом у цей період була загроза життю та здоров’ю у зв’язку з можливістю радіаційного ураження. Другий – період відстрочених наслідків – розпочався з 6 травня і продовжувався до жовтня 1986 року. У цей час працівники ЧАЕС та особи, які прибули на ліквідацію наслідків аварії, розташову- валися в таборах, віддалених від місця аварії на 30-60 км. Умови проживання, життєнебезпечна ситуація, що зберігалася в місцях роботи, невизначеність подальшого праце- і побутового будів- ництва, втрата будинку, майна, зміна стереотипу з’явилися під- гострими стресогенними факторами, що визначають екстре- мальність ситуації. Третій – період віддалених наслідків – почався з моменту вве- дення в дію вахтового селища Зелений мис та завершення праце- і побутоустрою евакуйованих. Стресогенність факторів цього періоду характеризувалася побоюваннями можливості розвитку наслідків променевої травми, труднощами адаптації до нових умов життя та роботи, неоднаковістю. У формуванні нервово-психічної дезадаптації у період роз- витку та ліквідації аварії на ЧАЕС виявлено певні тенденції.