Chernobyl: 40 Years Later… (1986–2026) : Monograph / S. I. Tabachnikov, O. A. Panchenko, V. V. Babiienko, O. S. Osukhovska , et al. ; Under the General Editorship of S. I. Tabachnikov. – Sherman Oaks, CA: GS Publishing Services, 2026. – 272 p.

РОЗДІЛ І. Глава 1. 79 повідь на це питання дає нормування радіаційного впливу. Норми радіаційної безпеки – це межі, які суспільство ставить перед атомної індустрією, з наявних знань... Для населення межі прийнятно небезпечної дози (абсолютно безпечної дози немає) було вперше встановлено лише 1952 р. Вони становили тоді 15 м З в/рік. Вже 1959 р. довелося зменшити цю дозу до 5 м З в/год, а 1990 р. – до 1 м З в/рік. Наразі все більше фахівців наполягають на подальшому зменшенні цієї дози – до 0,25 м З в/рік. У деяких штатах США вже встановлено макси- мальну допустиму річну дозу штучного опромінення для насе- лення 0,1 м З в/рік (10 бер). На підставі безлічі прикладів у загальній екології було вста- новлено так зване правило 11 %: будь-яка складна система в середньому статистично виносить без порушення функцій зміни не більше 11 % її складових. Тому логічніше вважати безпечним перевищення фонового рівня лише на 11 %. Таким чином, якщо врахувати, що фонове природне опромінення від усіх джерел (космічні промені, радон та ін.) для 95 % людства становить 0,3– 0,6 м З в/рік, прийнятно небезпечною, повинна бути додаткова доза опромінення не більше ніж 0,03–0,06 м З в/рік. Прийнята зараз допустима межа дози штучного опромі- нення 1 м З в/рік за правилом пропорційного ризику (див. вище) відповідає генетичному ураженню до 35 осіб на кожен мільйон новонароджених (тобто виявляється в 5–35 разів вище), або (при врахуванні хронічного опромінення в ряді багатьох поколінь) 1 млн новонароджених. Виходячи з цього, допу- стима та прийнятна безпечна індивідуальна доза повинна бути в десятки разів менша, ніж 1 м З в/рік, тобто могла б становити менше 0,01 м З в/рік. Знайдеться чимало незгодних із наведеними вище розрахун- ками, їхній основний аргумент буде: масштаби можливого ура- ження малими дозами радіації у багато разів нижчі, ніж ймовір- ність загибелі людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод або смерті курця від раку легень. З погляду простої арифметики вони мають рацію. По-перше, відомий сьогодні ризик ураження малими дозами радіації становить лише частку реально існую-