Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

120 Земля перебуває у стані динамічної рівноваги між поглинутою короткохвильовою сонячною радіацією та випроміненою довгохвильовою тепловою енергією. Стан системи характеризується енергетичним дисбалансом EEI: EEI = R in - R out > 0 де R in — потік енергії, що надходить, а R out — потік, що виходить у космос. Сучасні вимірювання показують позитивний дисбаланс приблизно 1.5–2.0 Вт/м², що означає накопичення енергії в кліматичній системі. Розподіл цієї енергії нерівномірний: близько 90% поглинається Світовим океаном, приблизно 5% витрачається на танення кріосфери, близько 4% нагріває суходіл і лише близько 1% залишається в атмосфері [1], [7]. Саме цей невеликий атмосферний внесок проявляється як зростання температури повітря. 1.2. Сонячне випромінювання як основне джерело енергії Основним джерелом енергії кліматичної системи є Сонце, яке випромінює як майже абсолютно чорне тіло з температурою близько 5778 К. Сонячна стала становить приблизно 1361 Вт/м², а середній потік на поверхню Землі — близько 340 Вт/м². Через планетарне альбедо (~0.3) реально поглинається приблизно 240 Вт/м². Зміни сонячної активності в останні десятиліття були незначними й не можуть пояснити сучасне потепління [6], [15]. Натомість зменшення альбедо через танення льоду посилює поглинання енергії та формує позитивний зворотний зв‘язок. 1.3. Роль атмосфери та гідросфери у розподілі тепла Нерівномірне нагрівання планети створює глобальний перенос тепла від екватора до полюсів. Атмосфера забезпечує швидкий транспорт енергії через циркуляційні комірки, циклони та перенос прихованого тепла водяної пари. Посилення гідрологічного циклу сприяє зростанню інтенсивності опадів [2]. Океан має значно більшу теплоємність і діє як довготривала «пам‘ять» клімату. Термохалінна циркуляція транспортує тепло між широтами. Дані