Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

124 Стратегії включають декарбонізацію енергетики, підвищення енергоефективності, електрифікацію транспорту та зменшення промислових викидів [3], [4]. 5.2 Відновлювана енергетика Перехід до відновлюваних джерел енергії дозволяє зменшити радіаційний примус без скорочення енергоспоживання [3]. Сонячна, вітрова та гідроенергетика базуються на природних потоках енергії та не порушують вуглецевий баланс атмосфери. Їх масштабне впровадження є визначальним фактором досягнення кліматичних цілей і підвищення енергетичної безпеки [3], [4], [12]. 5.3 Міжнародна координація Глобальний характер кліматичних змін потребує міжнародної координації спостережень, моделей і політики [1], [2]. Системи моніторингу включають супутники, мережі метеостанцій і глобальні кліматичні бази даних [6], [7]. Національні стратегії формуються на основі міжнародних зобов‘язань і забезпечують практичну реалізацію кліматичної політики [12]. 6. ВИСНОВКИ Кліматична система Землі є складною термодинамічною системою, функціонування якої визначається балансом енергії, радіаційними процесами та циркуляцією атмосфери й океану. Сучасні кліматичні зміни мають чітке фізичне підґрунтя і пов‘язані з порушенням радіаційної рівноваги. Позитивний енергетичний дисбаланс призводить до накопичення тепла, переважно в океані. Парниковий ефект є фундаментальним механізмом формування температурного режиму, а зростання концентрації парникових газів підсилює радіаційний примус і глобальне потепління. Узгодженість супутникових і наземних спостережень підтверджує системний характер змін клімату, інтенсифікацію гідрологічного циклу та зростання частоти екстремальних погодних явищ. Сучасна динаміка клімату значною мірою визначається антропогенним впливом.