Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

123 Зростання температури пояснюється зміною спектрального поглинання теплового випромінювання атмосферою та дією позитивних зворотних зв‘язків: водяної пари, зменшення альбедо й змін хмарності [8], [15]. Наслідками є підвищення температури повітря й океану, танення льодовиків, підвищення рівня моря та зміни атмосферної циркуляції [1], [2]. 4.2. Екстремальні погодні явища та їх фізична природа Потепління атмосфери підвищує її вологоємність, що фізично пояснює зростання інтенсивності опадів [9], [15]. Підвищення температури океану забезпечує додаткову енергію для циклонів і штормових систем [7], [15]. Зміни циркуляції атмосфери сприяють частішим тепловим хвилям, посухам і блокуючим процесам. Отже, збільшення кількості екстремальних явищ є прямим наслідком зростання енергії в кліматичній системі [1], [6], [9]. 4.3. Вплив діяльності людини на кліматичну систему Антропогенний вплив зумовлений насамперед викидами парникових газів унаслідок спалювання викопного палива, промисловості та змін землекористування [4], [5], [6]. Це змінює радіаційний баланс і формує додатковий радіаційний примус, який перевищує природну мінливість клімату [6]. Вуглецеві бюджети показують прямий зв‘язок між накопиченням CO₂ і підвищенням температури [5]. Спостережуване нагрівання океану підтверджує енергетичний дисбаланс системи [7]. Для України ці процеси поєднуються з регіональною кліматичною вразливістю [11], [13], [14]. 5. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН 5.1. Зменшення викидів парникових газів Зменшення викидів парникових газів є ключовою умовою стабілізації клімату, оскільки саме вони визначають сучасний енергетичний дисбаланс [6]. Вуглецеві бюджети демонструють майже лінійний зв‘язок між сукупними викидами та зростанням температури [5].