Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

219 Ключові слова: страх, психологічна стійкість, особистісний розвиток, війна, психосоціальні наслідки, становлення особистості. Страх є однією з найпервинніших і водночас найскладніших емоцій людського буття. Він супроводжує особистість від моменту усвідомлення себе у світі, позначаючи межі безпеки, свободи, відповідальності та сенсу. У філософській традиції страх осмислювався як екзистенційний вимір людського існування – переживання крихкості життя, невизначеності майбутнього та неминучості вибору. У психології ж страх розглядається як емоційний стан і механізм адаптації, що впливає на когнітивні процеси, поведінку, формування цінностей і стратегій подолання труднощів. Таким чином, страх постає не лише як реакція на загрозу, а як глибинний феномен, що бере участь у становленні особистості. Актуальність дослідження страху особливо загострюється в умовах повномасштабної війни росії проти України, яка радикально змінила соціальний, культурний та психологічний контекст життя мільйонів людей. Постійна небезпека, втрати, вимушене переселення, руйнування звичних життєвих структур і невизначеність майбутнього формують нову екзистенційну реальність. У цій реальності страх набуває не лише ситуативного, а й системного характеру, впливаючи на ідентичність, систему цінностей і життєві орієнтири особистості. Водночас страх у воєнних умовах не є виключно деструктивним явищем. Поряд із ризиком розвитку тривожних розладів, посттравматичних реакцій та хронічного стресу, він може виконувати мобілізаційну функцію, сприяти переосмисленню сенсу життя, зміцненню відповідальності, солідарності та внутрішньої стійкості. Переживання страху часто стає точкою внутрішньої трансформації, що визначає подальший напрям особистісного розвитку. Отже, розгляд страху як екзистенційного і психологічного феномену дозволяє глибше зрозуміти його роль у становленні особистості в умовах суспільної кризи та воєнної реальності. Поєднання філософського й психологічного підходів відкриває можливість комплексного аналізу того, як