Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

225 мобілізувати ресурси для виживання; одночасно він може бути інструментом маніпуляції масовою свідомістю та засобом впливу на оточення, що потенційно порушує гуманістичні цінності. По-третє, страх має подвійну природу: він є як деструктивним чинником (тривожність, хронічний стрес, дезорганізація поведінки), так і мобілізаційним ресурсом, що сприяє переосмисленню сенсу життя, розвитку внутрішньої стійкості, солідарності та особистісної трансформації; його комплексне осмислення можливе лише через інтеграцію філософського, психологічного та соціокультурного підходів. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Аристотель. Нікомахова етика. Київ : Основи, 2002. 480 с. 2. Гайдеггер М. Буття і час. Київ : Юніверс, 2003. 448 с. 3. Гегель Г. В. Ф. Феноменологія духу. Київ : Основи, 2004. 548 с. 4. К‘єркегор С. Поняття страху. Київ : Дух і Літера, 2010. 192 с. 5. Максименко С. Д. Загальна психологія : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2017. 544 с. 6. Макіавеллі Н. Державець . Київ : Основи, 2001. 112 с. 7. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності : монографія. Київ : Либідь, 2003. 376 с. 8. Фрейд З. Гальмування, симптом і тривога. Київ : Основи, 2000. 160 с. 9. Страх і паніка на війні: монографія. Київ: НУОУ, 2013. 290 с.