Proceedings of the International scientific and practical conference ― Cambridge Science and Education Conference‖ (February 23-25, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Cambridge, United Kingdom, 2026. - 289 p.

224 Сучасна людина змушена адаптувати себе до страху, що виникає у цивілізації ризику, яку посилила повномасштабна російсько‑українська війна. Тривалий воєнний конфлікт спричинює не лише безпосередню загрозу життю та майну, а й хронічний психоемоційний тиск, що проявляється у високому рівні тривожності, страху та психосоматичних реакціях серед цивільного населення та професійно активних груп суспільства – від студентів і академічної спільноти до медичних працівників і військовослужбовців. У таких умовах лідери змушені не лише мобілізувати власні психо‑психофізіологічні ресурси для адекватного реагування на ризики, а й опановувати навички регуляції страху як частину управлінського функціонування. Водночас страх часто стає інструментом маніпуляції масовою свідомістю та засобом впливу на поведінку, що може суперечити гуманістичним цінностям і порушувати право інших на вільний вибір. В умовах війни це посилюється інформаційною агресією й масовими впливами, що формують уявлення про зовнішню загрозу та внутрішню невизначеність. Такі трансформації страху – не лише як психічної реакції, а як соціально‑психологічного механізму – підкреслюють необхідність комплексного аналізу феномену у сучасних умовах, де він одночасно є адаптивним ресурсом виживання й потенційним чинником соціальної регуляції, що здатен змінювати структуру цінностей і життєвих стратегій людей. Висновки . Таким чином, страх як екзистенційний і психологічний феномен: По-перше, виступає фундаментальною складовою людського буття, що супроводжує особистість від моменту усвідомлення себе у світі та формує її ціннісні, моральні та когнітивні орієнтири; він визначає межі безпеки, свободи, відповідальності та сенсу життя, інтегруючись у структуру внутрішнього ―Я‖ та процес самопізнання. По-друге, у сучасних умовах, зокрема під впливом повномасштабної російсько‑української війни, страх набуває системного характеру, впливаючи на соціальну поведінку, психологічну стійкість та здатність особистості